Як боротись із чергами в Катеринопільській лікарні?

7 серпня популярний рок-музикант та блогер Григорій Вагапов виставив у мережу «Фейсбук» гнівний пост. Інформує “Вісті Черкащинни“. Пунктуальність наших медпрацівників – зашкалює. Лікарня плодить черги. Про людей у цих чергах думок ніт! Біля реєстратури стоять три крісла і 15 людей. Це вже не відсутність бюджету, це таке ставлення до хворих. Бо здорових людей у черзі на реєстрацію у лікарні – не буває!!! Темно, душно, сто чортів вам у печінку! У черзі спалахують сварки, прокльони. Дехто свідомо відмовляється від медичної допомоги, бо несила вистояти на реєстрації. Отакої нам медреформи!?»

Цей пост отримав широку підтримку поміж читачів спільноти «Катеринопільська громада». Люди обурюються, що ситуація типова: то лікаря ще нема, то вже нема, то перекур, то обід… «Сумно, але це правда, − пише одна із дописувачів. – Щоб потрапити до лікаря, простоїш під дверима в черзі, розвернувся, похнюпив голову, пішов у аптеку, набрав ліків, які сам собі приписав, та й поспішив на автобус, бо спізнишся, будеш пішки добиратись, а бабусі за 70. От і вилікувалась. Дякую».

Знайшлись поміж учасників спільноти і гумористи, які втішають: «Не скаржтеся, у Швеції вас би записали на 2020 рік».

Звісно, це трохи втішає, але не особливо. Оскільки в Швеції більшість людей добре забезпечені й можуть собі дозволити консультацію у платній клініці. А в Україні в багатьох пенсіонерів коштів на аптеку не вистачає, не те, що на платного лікаря.

Втрутились у дискусію і катеринопільські медики. Пояснюють, що черги створюють самі ж люди, які хочуть всі водночас потрапити на прийом. Нині літо – пора планових медоглядів. Під удар потрапляють насамперед сімейні лікарі, терапевти та педіатри, яким і перевести подих ніколи.

З приводу нарікань пацієнтів, що окремих лікарів дуже важко застати на робочому місці, головний лікар Катеринопільської ЦРЛ Людмила Борецька ще рік тому нашому виданню так відповіла:

− Люди не завше розуміють специфіку нашої роботи. Є різні ситуації. Буває, що лікаря терміново викликали у стаціонарне відділення. Інколи – вийшов, щоб отримати консультацію іншого спеціаліста з приводу того чи іншого захворювання. Але якщо факт відсутності на прийомі без поважних причин справді має місце, прошу не соромитись і повідомляти мені особисто. Тільки з конкретними іменами і прізвищами, щоб я знала, з ким слід провести роз’яснювальну роботу. Окрім професіоналізму, я від усіх своїх працівників вимагаю душевності й людяності у спілкуванні з оточуючими.

Однак наші люди не привчені, та й бояться, адресно скаржитись на посадовців. Легше випустити пару в «Фейсбук», не називаючи прізвищ тих, хто провинився, аніж написати керівництву скаргу на якогось лікаря. «А як же він до мене потім поставиться? Він же мене зі світу зживе», − чуємо у відповідь. Звісно, все залежить від ситуації. Можливо з’ясується, що медик дійсно через поважну причину не був на робочому місці. Тоді доведеться вибачитись. А можливо нарікання пацієнтів і не безпідставні, тож, отримавши дві-три однакових скарги на одну й ту ж особу, керівництво лікарні змушене буде щось вирішувати.

Щодо упередженого ставлення посадовців на скаржників, то це питання дискусійне. «Ми всі люди, − каже психолог Віра Ковальська. − І посадовці теж хвилюються за місце роботи, зарплату. Якщо ви будете справедливими і послідовними у своїх вимогах, то з вами змушені будуть рахуватися. Не допомогла скарга до керівництва закладу, пишіть вище. Головне, щоб ваші звинувачення не були безпідставними. Скаржників зазвичай бояться. Бо за однією скаргою може бути друга, третя. А коли ми всі мовчатимемо, то що зміниться? Знаю простих людей, до яких в усіх закладах, куди б вони не йшли, ставляться як до державної перевірки. Так вони себе зарекомендували».

З іншого боку, керівництву лікарні теж варто замислитись. Якщо з року-в-рік у них одна і та ж проблема, то треба шукати шляхи її вирішення. І негайно! Можливо треба збільшувати штат працівників, створювати електронні черги. Провести хоч кілька рейдів по лікарні, аби встановити, чи всі перебувають на робочих місцях, чи всі з’являються на роботу після обіду. А керівництву району − задача налагодити щоденне підвезення пасажирів до райцентру й зручне повернення додому.

Дехто з медперсоналу розсердився на Григорія Вагапова, що він, буцімто сам нічого не робить для Катеринополя, а лише вишукує якийсь бруд, принижуючи медпрацівників, та робить «таємні зйомки». Шановні! Фотографувати в лікарні, як люди мліють у черзі – це не таємна зйомка. А проблема піднята Григорієм – не наклеп і не вигадка, про що свідчать численні коментарі на задану тему. Ви питаєте, що корисного робить Григорій? Ось те і робить, що підіймає проблеми, які мучать багатьох, але не всі зважуються про них говорити відкрито. Що ще ви очікуєте від рок-музиканта? Щоб він вам бордюри у центрі пофарбував? Покажіть приклад, можливо він і приєднається.

До речі, результат, хоч і невеличкий уже є. Стільців для очікування добавилось. Давайте будемо думати, як зробити життя людей кращим, а не ображатись на критику. Маєте аргументи, захищайтесь, пояснюйте, кажіть, чого вам не вистачає для більш якісної роботи, пишіть запити до вищого керівництва, вимагайте, громада вас у цьому підтримає, але людям, що мають претензії до вашого закладу, закривати рота не варто. Тим більше, що їх дуже багато.

7 серпня популярний рок-музикант та блогер Григорій Вагапов виставив у мережу «Фейсбук» гнівний пост. «Лікарня. Пунктуальність наших медпрацівників – зашкалює. Лікарня плодить черги. Про людей у цих чергах думок ніт! Біля реєстратури стоять три крісла і 15 людей. Це вже не відсутність бюджету, це таке ставлення до хворих. Бо здорових людей у черзі на реєстрацію у лікарні – не буває!!! Темно, душно, сто чортів вам у печінку! У черзі спалахують сварки, прокльони. Дехто свідомо відмовляється від медичної допомоги, бо несила вистояти на реєстрації. Отакої нам медреформи!?»

Цей пост отримав широку підтримку поміж читачів спільноти «Катеринопільська громада». Люди обурюються, що ситуація типова: то лікаря ще нема, то вже нема, то перекур, то обід… «Сумно, але це правда, − пише одна із дописувачів. – Щоб потрапити до лікаря, простоїш під дверима в черзі, розвернувся, похнюпив голову, пішов у аптеку, набрав ліків, які сам собі приписав, та й поспішив на автобус, бо спізнишся, будеш пішки добиратись, а бабусі за 70. От і вилікувалась. Дякую».

Знайшлись поміж учасників спільноти і гумористи, які втішають: «Не скаржтеся, у Швеції вас би записали на 2020 рік».

Звісно, це трохи втішає, але не особливо. Оскільки в Швеції більшість людей добре забезпечені й можуть собі дозволити консультацію у платній клініці. А в Україні в багатьох пенсіонерів коштів на аптеку не вистачає, не те, що на платного лікаря.

Втрутились у дискусію і катеринопільські медики. Пояснюють, що черги створюють самі ж люди, які хочуть всі водночас потрапити на прийом. Нині літо – пора планових медоглядів. Під удар потрапляють насамперед сімейні лікарі, терапевти та педіатри, яким і перевести подих ніколи.

З приводу нарікань пацієнтів, що окремих лікарів дуже важко застати на робочому місці, головний лікар Катеринопільської ЦРЛ Людмила Борецька ще рік тому нашому виданню так відповіла:

− Люди не завше розуміють специфіку нашої роботи. Є різні ситуації. Буває, що лікаря терміново викликали у стаціонарне відділення. Інколи – вийшов, щоб отримати консультацію іншого спеціаліста з приводу того чи іншого захворювання. Але якщо факт відсутності на прийомі без поважних причин справді має місце, прошу не соромитись і повідомляти мені особисто. Тільки з конкретними іменами і прізвищами, щоб я знала, з ким слід провести роз’яснювальну роботу. Окрім професіоналізму, я від усіх своїх працівників вимагаю душевності й людяності у спілкуванні з оточуючими.

Однак наші люди не привчені, та й бояться, адресно скаржитись на посадовців. Легше випустити пару в «Фейсбук», не називаючи прізвищ тих, хто провинився, аніж написати керівництву скаргу на якогось лікаря. «А як же він до мене потім поставиться? Він же мене зі світу зживе», − чуємо у відповідь. Звісно, все залежить від ситуації. Можливо з’ясується, що медик дійсно через поважну причину не був на робочому місці. Тоді доведеться вибачитись. А можливо нарікання пацієнтів і не безпідставні, тож, отримавши дві-три однакових скарги на одну й ту ж особу, керівництво лікарні змушене буде щось вирішувати.

Щодо упередженого ставлення посадовців на скаржників, то це питання дискусійне. «Ми всі люди, − каже психолог Віра Ковальська. − І посадовці теж хвилюються за місце роботи, зарплату. Якщо ви будете справедливими і послідовними у своїх вимогах, то з вами змушені будуть рахуватися. Не допомогла скарга до керівництва закладу, пишіть вище. Головне, щоб ваші звинувачення не були безпідставними. Скаржників зазвичай бояться. Бо за однією скаргою може бути друга, третя. А коли ми всі мовчатимемо, то що зміниться? Знаю простих людей, до яких в усіх закладах, куди б вони не йшли, ставляться як до державної перевірки. Так вони себе зарекомендували».

З іншого боку, керівництву лікарні теж варто замислитись. Якщо з року-в-рік у них одна і та ж проблема, то треба шукати шляхи її вирішення. І негайно! Можливо треба збільшувати штат працівників, створювати електронні черги. Провести хоч кілька рейдів по лікарні, аби встановити, чи всі перебувають на робочих місцях, чи всі з’являються на роботу після обіду. А керівництву району − задача налагодити щоденне підвезення пасажирів до райцентру й зручне повернення додому.

Дехто з медперсоналу розсердився на Григорія Вагапова, що він, буцімто сам нічого не робить для Катеринополя, а лише вишукує якийсь бруд, принижуючи медпрацівників, та робить «таємні зйомки». Шановні! Фотографувати в лікарні, як люди мліють у черзі – це не таємна зйомка. А проблема піднята Григорієм – не наклеп і не вигадка, про що свідчать численні коментарі на задану тему. Ви питаєте, що корисного робить Григорій? Ось те і робить, що підіймає проблеми, які мучать багатьох, але не всі зважуються про них говорити відкрито. Що ще ви очікуєте від рок-музиканта? Щоб він вам бордюри у центрі пофарбував? Покажіть приклад, можливо він і приєднається.

До речі, результат, хоч і невеличкий уже є. Стільців для очікування добавилось. Давайте будемо думати, як зробити життя людей кращим, а не ображатись на критику. Маєте аргументи, захищайтесь, пояснюйте, кажіть, чого вам не вистачає для більш якісної роботи, пишіть запити до вищого керівництва, вимагайте, громада вас у цьому підтримає, але людям, що мають претензії до вашого закладу, закривати рота не варто. Тим більше, що їх дуже багато.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *