Володимир Дятченко “Нова комунальна служба Золотоноші працює набагато легше і ефективніше”

199108958-21Голова наглядової ради ПАТ «Золотоніський машинобудівний завод імені Лепсе» Володимир Дятченко 38 років пропрацював на рідному підприємстві, 15 з них – директором заводу, пройшовши майже усі кар’єрні щабелі. У найскладніші часи йому вдалося зберегти підприємство – він ніколи не опускав руки і не давав цього зробити своєму колективу. Нині унікальне машинобудівне підприємство, що розташоване у райцентрі Черкащини, попри втрату російського ринку, працює на Індію та Європу, а також готується до того, аби розпочати роботу на «Укроборонпром».

Також Володимир Миколайович тривалий час представляв інтереси виборців як у міській раді рідного міста, так і у обласній раді. За його словами, чинна каденція міськради відзначилась поміркованістю і плідною роботою на користь міста, у чому, на його думку, не остання роль міського голови Золотоноші. Про все це Володимир Дятченко розповів у інтерв’ю «Вчасно».

– Розкажіть, будь ласка, як Вам вдалося зберегти підприємство металургійної галузі у 90-ті роки, важкий період, коли фактично всі підприємства у райцентрах, та й у обласних центрах, вирізалися на металобрухт? І як Вам зараз вдається знаходити ринки збуту в умовах, коли один із найбільших ринків закрився через війну на Сході?

– Завод за радянських часів був підпорядкований союзному Міністерству транспорту. Ми виготовляли обладнання для залізниць, портів, метро, бурові машини. На Байкало-Амурську магістраль ми відправили більше 2 тис. таких машин. Виготовляли також крани. Тобто, із підприємством працювало орієнтовно 6 конструкторських інститутів. Коли Україна стала незалежною, виникла велика проблема, адже ми не підпорядковувалися жодному міністерству в українському уряді. І я, як головний інженер, порадився з директором – ми вирішили, що потрібно йти туди, де є хороша наукова база. Тому ми перейшли у підпорядкування Міністерства чорної металургії у 1991 році. Там був інститут чорної металургії, який виробляв документацію для полегшення робіт в металургійній галузі. Коли інститут розформували, на підприємстві вже було створене приватне акціонерне товариство. Підприємство освоїло продукцію для доменних печей, зокрема, обладнання для обслуговування чавунних льоток. В Україні – 38 доменних печей. Таке обладнання для домен виготовляли німці. І ось, українське підприємство стало їхнім основним конкурентом. Наразі в Україні немає німецьких машин, тільки наші, виготовлені на нашому заводі. Із усіх 38 доменних печей за ці роки ми переобладнали 22.

http://zolotonosha.ck.ua

http://zolotonosha.ck.ua

– Тобто, це був Ваш перший досвід переорієнтації на ринку металургійної продукції?

– І, водночас, завод зберіг свої традиції. Плинності старих кадрів на заводі не було, зберігся потенціал заводських людей (це я так називаю працівників, які залишалися на заводі і в хороші, і в гірші часи), тобто ті люди, які вірні цьому заводу. У нас збереглися виробничі династії.

Окрім того, ми освоїли і випускаємо дорожню техніку для ремонту залізничних шляхів. Ще випускаємо техніку для гірничо-збагачувальних комбінатів і для роботи на кар’єрах.

– Зараз більша частина металургійних підприємств України опинилася у зоні війни. Це якось вплинуло на роботу заводу?

– Фактично, половина металургійної галузі України опинилась у зоні війни, тож наш внутрішній ринок скоротився уполовину. Металургійні підприємства розташовані переважно у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Ми обладнали 2 домни Криворізькому металургійному комбінату, минулоріч – провели реконструкцію. Наступного року маємо замовлення від Запорізького металургійного комбінату – це вже буде 5-та машина. Виконували замовлення Алчевського меткомбінату, який, власне, і потрапив у зону АТО – ми насилу встигли поставити їм замовлене обладнання, а вони – ледь встигли розрахуватися. Шукаємо інші шляхи реалізації.

– Які саме?

– Сьогодні ми виготовляємо обладнання для Індії. Так є декілька заводів, якими колись «опікувався» СРСР. Ми маємо закінчити замовлення 5-10 листопада. Але хотілося би працювати з ними і надалі. Там також ідеться про обладнання для відкриття і закриття льоток доменних печей. У Європі мало доменних печей, там, переважно, ідеться про феросплавне виробництво. Також відправили одну машину у Гвінею, вже рік там працює. Сподіваємось на продовження співпраці. В принципі, у нас завод універсальний, може виробляти багато чого на основі гідравліки. Ми дещо плануємо ще, поки це тільки на стадії розробки.

http://zolotonosha.ck.ua

http://zolotonosha.ck.ua

– Про Ваш завод говорять, що, замов Вам космічні кораблі, то Ви і їх виготовите…

– Щодо космічних кораблів, можливо, дуже гучно сказано, але днями голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко підписав Меморандум з “Укроборонпромом”, яким передбачено налагодження співпраці з машинобудівними підприємствами Черкащини. Найближчим часом нас мають запросити на відповідну нараду у Міноборони – тож подивимось, які пропозиції вони оголосять.

– А підприємство мало досвід роботи на оборонну галузь?

– Завод виготовляв, вірніше, переобладнував машини на базі КРАЗа – це установки, які використовуються для будівництва понтонних переправ. Тобто не чисто військового призначення. Власне, такий напрямок я і запропонував міністерству, наряду із дорожньою технікою, яку ми комплексно виготовляємо. Її можна використовувати і для залізниць.

– Підприємства машинобудівної галузі часто скаржаться на брак кваліфікованих кадрів. Адже виші, як правило, випускають юристів і економістів. Як Ви бачите вирішення цієї проблеми?

– Це має бути державна програма. У нас який не був ліцей, але він швидше би переорієнтувався на кухарів, ніж на станочників. Хоч останні більш потрібні. Тому державна підтримка з робочих кваліфікацій повинна бути. Багато підприємств не можуть тримати велику конструкторську групу різних напрямків: і аграрника, і будівельника. Тому провідні виші повинні бути, і вони мають фінансуватися державою і отримувати замовлення, які потрібні Україні. Скажімо, «Південмаш» може тримати своє конструкторське бюро, але інші машинобудівні підприємства цього зробити не можуть. Вони можуть мати у штаті технологів, конструкторів, які супроводжують уже готову документацію.

http://zolotonosha.ck.ua

http://zolotonosha.ck.ua

– У Вас зараз є співпраця з вишами України, які можуть компенсувати брак технічних спеціалістів?

– Ми 4 роки тому працювали з Інститутом газу АН України. Тоді була державна програма із енергоефективності – виготовлення газогенераторів на деревній щепі та пелетах тощо. Тобто вироблявся біологічний газ. Але коли змінилася влада, цю програму припинили фінансувати. А у цьому напрямку можна було іще працювати. Наразі працюють тільки дослідні зразки газогенераторів. Зокрема, великий тримегаватний генератор – на Житомирській паперовій фабриці.

– Ви тривалий час є депутатом міської ради Золотоноші, а також обиралися до обласної ради. Як Ви охарактеризуєте роботу із чинною міською владою?

– Не буду хвалити, але, можливо, у цій каденції більш помірковані депутати, до того ж, менше були згруповані фракції за політичними ознаками. Тому ця каденція пройшла більш плідно, аніж попередні. Навіть по місту видно, що багато зроблено. Це велика заслуга Віталія Олександровича Войцехівського, як поміркованої людини і як колишнього виробничника.

– Наскільки активно міський голова реагує на потреби підприємства? Наскільки легко отримати доступ до міського голови підприємцям?

– Відмов немає. З мого боку, коли я звертався, ніколи не відмовляли. Я думаю, що інші підприємці – також. Завжди отримують допомогу, яка у повноваженні міського голови. Що хорошого було зроблено міською владою? Це – створення своєї комунальної служби (оскільки колись комунальні служби акціонувалися). Нова міська комунальна служба працює набагато легше і ефективніше.

Така техніка, яку ми виробляємо, місту не потрібна, але ми виконували і виконуємо ремонти техніки і комунальним службам, і різного роду підприємствам.

Для довідки: Історія підприємтсва нараховує вже близько сотні років. На заводі працюють 200 осіб. Загальна територія заводу – 5 га.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *