Віталій Лаут: «У нашій країні дуже часто доводиться постійно шукати вихід із ситуації, а не просто працювати»

Інтернет вже давно став частиною базових потреб черкащан наряду із водою, електрикою, опаленням та кабельним телебаченням. Про те, як починався Інтернет у Черкасах, що сталося з черкаським форумом, як можна виявити анонімного користувача, як «Обленерго» і «Укртелеком» користуються незнанням громадами своїх прав та як має працювати міська влада у Черкасах, «Вчасно» розпитувало у власника компанії «McLaut» Віталія Лаута.12029023_945686788806270_1018095000_n

– Віталію Олександровичу, розпочнемо із самого початку – бо компанія «McLaut» працює з 2001 року: як розпочинався Інтернет в Черкасах?

– Насправді ми стартували найостаннішими, не враховуючи «Київстар». Перед нами стартував «Роутек», а потім, через кілька місяців розпочали свою роботу і ми. На жаль, ми зробили на старті чимало помилок: і маркетингових, і технічних, але нам пощастило їх вчасно виправити і повернутися на вірний шлях. Може, через це ми стали лідерами, бо завжди рухалися вперед і розвивалися.

– Як вам вдається втримувати ринок, попри те, що багато компаній з цього бізнесу пішло, а інші значно скоротили свою присутність? Навіть той самий «Роутек» – він був поглинутий великою компанією. Зараз активно місце на ринку захоплюють «Воля» і «Київстар». Як вам вдається утримувати прихильність черкащан?

– Можливо тому, що ми теж черкащани? Треба враховувати потреби людей. Тобто давати те, чого вони хочуть. Це і телебачення, і якісний Інтернет, і обов’язково комфортне обслуговування. На перший погляд здається, що Інтернет взагалі весь однаковий, тільки у кожного провайдера різна ціна, але я, як фахівець, можу сказати, що Інтернет різний, бо є різна зв’язність. Різні потреби бувають у людей, – ось наприклад та сама гра World of Tanks: до неї можна пройти напряму, – Київ/Москва, а можна пройти через Амстердам/Лондон/Франкфурт. Це будуть різні затримки (тобто пінг ;), бо закони фізики ніхто не скасував і, відповідно, комфорт від гри буде також різний.11655323_945686792139603_108593985_n

– Повертаючись до Черкас – за ці фактично майже 15 років які етапи пройшла компанія і які етапи пройшов розвиток Інтернету в місті?

Черкаський форум

– «McLaut» також пов’язують зі створенням мережі місцевих сайтів, об’єднаних платформою man.ck.ua, серед них був і форум, який нині переїхав на адресу forumua.org. Кажуть, що Ваша компанія нібито продала цю мережу?

– Так, колись був момент, коли нас зацікавили ці невеликі сайти і ресурси, які належали місцевим ентузіастам, які підтримували, наповнювали і тримали їх вдома, у якихось підвалах, підсобках, комірках. Була така епоха у розвитку черкаського Інтернету. Але це було на досить любительському рівні.

Такою була перша версія сайтів. Друга версія була збудована за принципом ex.ua, тобто зроблений великий крок вперед. І до сьогодні ці ресурси працюють на тій же платформі. Що стосується зміни власників, то у якийсь момент мені зробили пропозицію, від якої я не зміг відмовитися.

– Нові власники придбали і черкаський, і смілянський форуми також?

– Так, всі веб-проекти були викуплені. У нас була домовленість, що вони не ламають структуру і не псують те, що нам вдалось створити. Тому що форуми створили не ми, а саме черкащани та сміляни. Ці форуми вважаються міськими. Якщо перший час ми намагалися наводити лад на них, то тепер там виключно самоорганізація. Тепер на цих форумах можна навіть написати погане про компанію «МакЛаут»

– На момент створення форум дійсно був серйозним майданчиком для спілкування і передачі інформації, для створення цікавого контенту. Люди для того, щоб пізнавати одне одного на вулицях, собі на машину вішали наклейки forum.ck.ua…

– Так, ми друкували ці наклейки.

– Але от зараз багато людей жаліються, що на форумі залишились одні тролі у зв’язку із появою соцмереж.

– Насправді, користувачі самі винні в такій ситуації. Тому що форум – це маленька копія нашого суспільства. Якби тролів ніхто не «годував», то можливо їх і не було б на форумі.

В минулому році ми передбачали цю ситуацію. Вона не нова, і почалась набагато раніше. Я звертався до нових власників ресурсів, пояснював їм. Я особисто просив про те, щоб вони щось зробили для змін у кращий бік. На сьогодні готовий новий движок форуму з новими можливостями. Він дуже наближений до соцмереж за функціоналом. Не всі параметри, але багато. Принципи репутації, зокрема, змінені…

– …Тобто не можна просто когось мінусувати, тому що він тобі не подобається?

– Точно не знаю, але думаю що так. Якщо власники мене почули.

– У будь-якому випадку, повинна ж бути якась модерація?

– Там, наскільки я знаю, є модератори, щось вони роблять, але це не те. Одна справа, коли є один командний центр, який каже, що це можна, а це ні. Подивимось, що дасть новий форум з новими можливостями. І тоді будемо робити висновки.

Насправді всіх користувачів форуму видно. Поки у нас були адміністраторські права, ми все це бачили. Інколи було смішно читати, коли людина веде бесіду сама з собою з різних ніків, з однієї IP-адреси. І таке буває. Буває різне. Зараз не знаю, але не думаю, що щось змінилось. Будемо говорити об’єктивно, форум, у будь-якому випадку, – це унікальний майданчик для локального спілкування.

– Ви особисто ще читаєте форум?

– Коли форум був наш, я гілку Черкас намагався читати регулярно, давати якісь команди модераторам. Я бачив, що пишуть і як. З моменту продажу мій акаунт перестав мати права адміністратора, я став звичайним користувачем і поступово інтерес згас. Форум якось розвивається. Як живе, так і живе. Ми раніше створювали оскарження рішення модератора тощо. Були неприємні історії. Звертався до власників для того, щоб почистили форум, але нам відмовили. Тому на форумі можна знайти все, як у житті – у кожного своя думка.12032459_945686805472935_964808582_n

«Інтернет – не безликий»

– А сенс взагалі існування форуму з появою Фейсбуку і Вконтакті?

– Форум і соцмережі – це зовсім різні речі. Я користуюся Фейсбуком достатньо давно, і то інколи виникають труднощі. Я іноді не знаю, як ту чи іншу функцію увімкнути чи вимкнути. Іноді неможливо знайти публікацію, що була 3 дні тому. Що цьому є виною — незрозуміло, але на форумі таких речей немає. На форумі якщо була тема, то вона і є, а якщо її видалено, то обов’язково пишеться, що ця тема вже видалена, щоб людина не шукала. Тому подивимось, життя покаже, де будуть завтра соцмережі і на що вони перетворяться. Напевно, соцмережі мають як хороші, так і погані функції. Погані — створюють у людини відчуття, що вона повністю інкогніто і її не можна знайти. І часто у людини вилазять на поверхню найбільш ниці мотиви, прояви натури, через те, що її нібито не можна ідентифікувати. Ідентифікувати можна будь-кого, було б бажання. Інтернет не безликий.

– У мережі сидять кремлівські боти, вони є навіть тут, на Черкащині. Часто адреси з яких вони пишуть – це IP-адреси місцевих провайдерів.

– Я вам розкажу, як це відбувається. По-перше, Інтернет і Інтернет-технології розвиваються такими кроками, що простій людині, яка не живе цим щодня і навіть мені, який щодня з цим стикається, теж буває складно. Є маса вірусних програм, які дозволяють отримати доступ до комп’ютера. Є маса програм, що дозволяють сховатися за чужими адресами. Є платні і безкоштовні. Технології є такі, що я можу з вами переписуватися, а адреса буде десь там у Північній Америці. І ви навіть не розумітимете, як це відбувається. Проблема не в цьому, проблема насправді в людях. Напевно, у нашій свідомості і любові до нашої батьківщини. Це наша відповідальність, тому що свобода людини починається з особистої відповідальності.

– Чи сприяєте Ви боротьбі із кіберзлочинцями?

– Так. Коли до мене звертаються правоохоронні органи, щодо надання їм інформації про якогось користувача, згідно закону про захист персональних даних, на підставі рішення слідчого судді, я завжди у максимально короткі терміни надаю необхідну інформацію, якщо такою володію. Я вважаю, що це певний вклад в спільну кібербезпеку країни і збереження тих свобод, які декларує Інтернет.

Понад половина черкаського трафіку – з Росії

– До речі, як змінилася у зв’язку з останніми подіями , що відбуваються в нашій державі, ситуація з російським трафіком?

– На жаль, споживання російського трафіку не зменшилось. Попри те, що Росія відкрито веде війну проти нашої країни, вся молодь і не тільки, як і раніше, спілкуються в російських соцмережах: Однокласники і Вконтакті, дивляться там фільми, слухають музику, переглядають фото і так далі. Більше 50% загального трафіку – це російський трафік. Основне — Однокласники і Вконтакті. Смішно і грішно також, коли до мене звертаються представники державних структур « …дайте електронну пошту ми вам пришлемо» або «..пришліть нам», – і вказують електронні адреси *******@яндекс.ру чи *******@мейл.ру. Ви ж повинні розуміти, що ми воюємо з цією країною і це вже ні в кого не викликає сумнівів. Чому ви використовуєте поштові скриньки ворога?

– Що Ви можете сказати стосовно забороненого контенту в мережі?

– Починати, у будь-якому випадку, слід не з заборони. От вийшов Пореченков, постріляв. То давайте заборонимо всі фільми з Пореченковим. Може це буде і правильно, але в чому винні всі інші актори, які грали з ним? А ми їх заборонили, хоч вони нічого не мали проти України. Ми порушили їхні права. Ми порушили головну свободу людини – право вибору. Моя думка, замість заборони (бо заборонений плід завжди солодкий) треба державі створити максимально найкращі умови для національної кіноіндустрії та IT, звільнити їх від податків. У нас кіноіндустрії майже немає. І держава, надавши певні пільги, – по суті, нічого не втрачає. Відповідно, звільнити від податків, дати гарантії для інвесторів і вони створять масу локального українського контенту, який можна буде показувати. І тоді ніхто не буде дивитися Пореченкова і Перший канал. А будуть дивитися наші фільми і серіали. Але вони повинні бути конкурентоспроможні. А ми вирішили не конкурувати, а забороняти. Росія за допомогою засобів масової інформації, зокрема, через екрани телевізорів, змогла переконати майже весь свій народ, що ще вчора братська країна стала найзапеклішим ворогом і більше того – завжди ним була. Більшість новин, що вони показують взагалі до абсурду доходять, але їхній народ сліпо вірить, і результати цього впливу на маси ми бачимо в Криму і на Донбасі.

Скажіть, чому Україна не бореться з ворогом його ж методом? Чому ми не показуємо патріотичну рекламу, не створюємо патріотичні фільми і передачі, які так необхідні країні сьогодні, у час, коли йде війна в країні, у час економічної кризи, коли в людей опускаються руки, коли нашим бійцям, що воюють на сході, так необхідна підтримка всього народу. Ми нічого не робимо для того, щоб об’єднати і зміцнити свою націю, а тільки вводимо заборони. Тому на сьогоднішній день іде масова міграція з України, весь цвіт нації, весь «розум» нації тікає за кордон…

– А як щодо розвитку локального Інтернет-контенту?

– Я хочу сказати, це справді болюче питання. Я постійно цікавлюсь новинами IT-індустрії. Наша держава всіма силами намагається чомусь вигнати IT-спільноту. Тому у нас не розвинулась жодна локальна соцмережа. У Латвії левова частка Інтернет-користувачів живуть своєю соцмережею. Однокласники, що народились в Росії, стали клоном аналогічної латвійської мережі.

«У нашій країні дуже часто доводиться постійно шукати вихід із ситуації, а не просто працювати»

– Віталію Олександровичу, як-то влада не підтримує IT? У нас в Черкасах створено Talent HUB? У нас є Geek HUB. Планують відкрити I-hub. Міський голова підтримує IT-середовище. Микола Кудрявцев очолює «Черкаси. IT-кластер», читає юридичні тренінги для ІТ-компаній…

– Це чудово, але ви розумієте, що ці речі мають відбуватися на глобальному рівні у всій країні, не може персонально Кудрявцев чи Одарич змінити цю ситуацію. Чи вони можуть вплинути на ситуацію щодо обшуку в офісі «Люксофт»? Ні. Я впевнений, що це замовлення або конкурентів, або спроба наїзду для вибивання грошей. Я в цьому майже впевнений. Я не думаю про те, що реально IT-компанії, особливо ті, які працюють на західний ринок, тримають у себе в офісі страшних терористів. Не вірю. Це IT-компанія. IT-працівники зазвичай далекі від політики. Вони можуть поговорити про це на кухні. Їх більше завжди цікавив IT-світ.

Розумієте, суть у тому, що IT-працівники заробляють гроші своїм розумом, якимись ідеями і постійним розвитком. Відповідно, ці люди хочуть жити у комфорті, бо вони 80-90 % свого часу присвячують або роботі, або самовдосконаленню. Ці люди не хочуть знати, чому до них сьогодні прийшли з обшуком. Вони не зробили нічого поганого. Відсотків на 90 впевнений у цьому.

Тому у нашій країні, на жаль, працює не закон, а працює принцип чиєїсь вигоди. Революція Гідності мало що змінила. Так, є якісь спроби змін, але дуже незначні. На місцях здебільшого лишились ті самі чиновники.

Ми ось 2 роки боролись, щоб збудувати оптичний кабель по області.

– Чому боролись?

– Бо таке у нас земельне законодавство. Неможливо вирішити це питання. Тому що більша частина земельних ділянок, через які проходить кабель, банально не має кадастрових номерів. А якщо їх немає, то отримати дозвіл на будівництво неможливо.

– А яке у Вас зараз покриття по області? І чи залишились для вас важкодоступні місця у Черкасах?

– У нас є дві ситуації. Що стосується багатоквартирних будинків (від 4 квартир і більше), то напевно, 99% ми вже покрили. Є окремі будинки або нові, де ще не прокладені мережі, але ми над цим працюємо. До речі, щодо нових будинків – зазвичай ми пропонуємо прокласти власну інфраструктуру до моменту здачі будинку в експлуатацію, поки йдуть опоряджувальні роботи, і відразу готові дати і телебачення, і телефон, і Інтернет, і домофони. Все, що пов’язане з IT. Крім того, ми безкоштовно виконуємо диспетчеризацію ліфтів. Ми, в принципі, не повинні це робити, але ми йдемо назустріч людям. Допомагаємо. Приватний сектор — це дуже складно.

А ось щодо області, то є питання не тільки по землі. Черкаська область – єдина, де досі не врегульоване питання сумісного підвісу. Це щодо опор «Обленерго». На стовпах «висять» всі, кому заманеться: ми купували провайдера, а його мережі вже висіли на стовпах і зрізати їх не можна було. Тому продовжуємо обслуговувати ці мережі. Я не одноразово звертався до «Обленерго», щодо вирішення питання сумісного підвісу, але всі ці звернення впираються у нерозуміння і небажання. З передостаннім керівництвом ми дійшли до етапу складання договорів, а з попередниками тільки на обговоренні зупинялись. Але на етапі домовленості все скінчилось. Знову змінилось керівництво і знову нікому це не потрібно.

Є й інший бік цього питання: стовпи стоять на території громади чи то міста, чи села. Чи платить «Обленерго» у місцевий бюджет за сервітут? Я, наприклад, не знаю жодного такого випадку. У Каневі ми збудували свою телефонну каналізацію, а частину ще докупили. Я подав документи у мерію, отримав договір сервітуту і сплачую кошти у бюджет за те, що користуюсь землею їхньої громади. То можна спитати: чому ж «Обленерго» не оформляє документи на стовпи і не платить гроші місту? Це чималі кошти. Тисячі стовпів. У кожного стовпа охоронна зона метр у кожен бік. Це – 4 кв. м. з одного стовпа.

– Виходить, що місцеві громади не знають про те, що вони можуть вимагати від «Обленерго»?

– Я хочу розповісти людям, міським та сільським радам, що «Обленерго» має не тільки заробляти на людях, а й приносити користь, сплачуючи кошти на користь місцевих бюджетів. Якщо «Обленерго» відмовляється оформляти документацію, то громада має прийняти стовпи на свій баланс, і самостійно вже вирішувати, кому і навіщо надавати право на сумісний підвіс. Адже на сьогоднішній день склалася парадоксальна ситуація. Мешканці одного села черкаської області в особі голови сільради звернулися до мене з проханням прокласти Інтернет в їхньому селі. Без використання опор це неможливо, а «Обленерго» дозволу не дає. При цьому стовпи стоять незаконно на території громади. «Обленерго» кошти не сплачує і не дає можливості селу розвиватись у ногу з часом. Нещодавно я був на Всеукраїнській телекомунікаційній конференції, і там ми обговорювали питання, що Інтернет на сьогодні є такою ж необхідністю для людей, як і комунальні послуги. Чому тоді провайдери, будуючи мережі в будинках, для потреб самих мешканців будинку, повинні сплачувати кошти за сервітут, заключати договори і т.д. Всі починають рахувати, скільки провайдер заробляє коштів на мешканцях. А «Обленерго», «Укртелеком», «Черкасигаз» та ін. підприємства, що надають комунальні послуги, не заробляють гроші на мешканцях? Чому тоді вони не платять гроші за сервітут? Тому що вони монополісти у своїй сфері? Якась несправедливість виходить…

– Ви знайшли резерв для міського бюджету?

– І чималий. До речі, каналізація «Укртелекому» – так само як і стовпи «Обленерго», існує на грані легальності. Проекти є, але земля неузаконена. Чому ми змогли узаконити землю в Каневі, а «Укртелеком» – ні? «Укртелеком» – це ж приватна структура. Ми за кілометр платимо 12 тис. грн. на рік у Каневі. Чому тоді «Укртелеком» не платить, у якого сотні кілометрів по Черкащині? Громади б отримали великі кошти до бюджету. Це ж їхні землі! Це комунальна і міська власність. Це гроші, на які міста б змогли збудувати або відремонтувати дороги.

– Тобто ви зараз присутні у Каневі, Золотоноші, Смілі…

– Черкаси, Сміла, Золотоноша, Канів, Переяслав, Ватутіне, Звенигородка.

«Надаючи безкоштовну послугу на благо містян, ми повинні державі платити гроші. Це дратує»

– У Вас є соціальний проект відкриття безкоштовного доступу WI-FI у скверах і парках міста. “Дирекція парків”, наскільки мені відомо, планує запровадити точки безкоштовного доступу у «Ювілейному парку». На якій стадії зараз проект?

– Не знаю, чи ми встигнемо до кінця року здійснити цей проект.  В наступному році заплановано відкрити точки доступу у парку Хіміків і «Дитячому парку». Але це все пов’язано. Одна справа поставити хот-спот у “Любаві” – домовились з керівництвом і поставили, а інше – поставити хот-спот у парку. За законом, ми зобов’язані зареєструвати точки доступу і платити за їхній моніторинг. Тобто, надаючи безкоштовну послугу на благо містян, ми повинні державі платити гроші. Це дратує. Для того, щоб покрити «Ювілейний парк», треба провести великий об’єм будівельних робіт. Треба прокласти кабель до тих місць, де збираються люди. І найскладніше — кабель має іти у землі, бо на стовпах і на деревах розмістити його неможливо. Закопати в землю — треба зробити проект, а щоб його зробити – треба топозйомку. І так тягнеться далі і далі.

Наразі наші хот-споти є на площі біля палацу культури «Дружба народів», у сквері «Юність», у Долині троянд. Але ось там – у черговий раз постає питання про свідомість людей. Мешканці сусідніх будинків підключаються до безкоштовного хот-споту і просто його забивають. Люди, які прийшли відпочивати, не можуть користуватися послугою, що була створена для них.

У магазинах також є хот-споти. Але це – не головні соціальні проекти. Головний — це безкоштовний Інтернет для медичних закладів, шкіл та дитсадків, комунальних підприємств. Наша компанія також надає безкоштовно Інтернет у будинку на вул. Конєва, 15/1, де мешкають сім’ї з дітьми, що мають особливі потреби. Ми йдемо назустріч, якщо технічно можемо підключити, інколи не дивлячись на витрати. Крім того, нами забезпечено передачу даних для міських камер спостереження і камер УМВС. В місті вже близько 30 об’єктів, які обладнано камерами відеоспостереження.

Наша компанія обслуговує ці камери безкоштовно, оскільки працює у проекті «Безпечне місто». Ми переганяємо сигнал камер відеоспостереження із Золотоноші і Канева у черкаський черговий відділ. Лікарні обслуговуємо також безкоштовно. Є лікарні, які відмовляються. Наприклад, обласна.

– Дивно. Відмовлятися від безкоштовних послуг – це, якось, не зовсім по-нашому…

– Так, але їм не треба. При регіоналах там, мабуть, були якісь схеми. Їм тоді не до нас було. А зараз не потрібно. Чому? – я не розумію. Хоча інші користуються із задоволенням.12029023_945686788806270_1018095000_n

«Пішов у політику, бо …дістало»

– З чим було зв’язане Ваше рішення іти в політику?

– Це складне рішення. Я кілька років відмовлявся йти в політику, декілька виборів поспіль. Це не моє було. Завжди було жаль часу і можливостей, які доведеться витрачати на політику, замість того, щоб присвятити цей час сім’ї та бізнесу. Але… дістало.

– «Дістало» – це з того розряду, що і «Обленерго», і «Укртелеком», які не платять?..

– Це і «Укртелеком», й інші ситуації. Зокрема, ми купили приміщення для розміщення автотранспорту й інших речей. Три роки боролись за землю. Боролись за те, щоб платити у міський бюджет за оренду землі. Це нормально?

– Ви не могли три роки платити за це, бо депутати не могли зібратися на комісію чи не могли розглянути на сесії?

– Просте питання. Я ж не прошу виділити 20 соток на Соборній площі. Я прошу виділити землю, яка належить місту, на якій стоїть будівля, яку я купив. І три роки ми ходили «по кабінетах», щоб почати платити місту. Ходити до власника і просити: “Давайте гроші заплатимо”, а він каже: “Ну, це складне питання…”. То це як?

– Ви хочете змінити якість роботи міськради?

– Так. Приклад: по об’єктах я стикався з тим, що ми подаємо документи з простого питання оренди землі під будинками. Якщо на землі вже стоїть збудоване приміщення, то однозначно, що земля під ним має бути надана власнику приміщення. Ми хочемо оформити всі документи згідно закону,  платити кошти у міський бюджет, а натомість отримуємо низку перепон і безперестанні походи по всіх можливих інстанціях. Перша сесія: розгляд справи щодо надання дозволу на розробку технічної документації. Отримали дозвіл –  виконали технічну документацію. Друга сесія: розгляд технічної документації і затвердження рішення щодо оренди. Я вже не кажу про всі ті документи, які потрібно зібрати для розробки цієї технічної документації. А ще потрібно погоджувати межі з сусідами. Тут теж виникають складнощі, тому що в нас люди вже настільки бояться щось підписувати і погоджувати, що потрібно витрачати чимало зусиль на роз’яснення необхідності цієї процедури. Я думаю, що, якщо порахувати, скільки місто недоотримало грошей через складність цієї процедури, то можна за голову взятися. Найголовніше: чим прозорішим буде процес отримання договору оренди, тим буде краще і для міста, і для громади, і для кожного жителя. Подав заяву – і слідкуєш в мережі Інтернет, як вона рухається до завершального етапу..

– Вимагатимете запровадження електронного урядування?

– Так. Чому приватна компанія “Нова пошта” може собі дозволити показати, як йде ваше відправлення? Що заважає місту зробити таке? Нічого. Як компанія-провайдер я готовий забезпечити зв’язок для програм електронного урядування. Таких проектів багато і їх можна знайти. Але для цього треба бажання, а бажання у багатьох немає, тому що стане прозорим все. Будь-хто зможе подивитися, де документи знаходяться.

– Чому Ви обрали команду Одарича?

– Ви не перші вже це питаєте. Я знаю Сергія Олеговича майже 10 років. Вперше познайомились у 2006-2007. Він – один із небагатьох чиновників, якого, в першу чергу, хвилює місто. А оскільки Сергій Олегович обізнаний у IT-технологіях, ми завжди розуміли один одного з півслова. За майже 10 років спілкування з Одаричем було розроблено багато соціальних проектів, які за нашої участі втілилися в життя. Сергій Одарич та його команда працюють на благо міста, тому я обрав саме цю команду.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 + eighteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.