У Черкаському художньому музеї відкрили виставку Анатолія Марчука

5 липня 2017 року Черкаський обласний художній музей в рамках Всеукраїнського мистецького проекту «Земля із небом гомонить» презентував виставку творчих робіт автора проекту, члена Національної спілки художників України, академіка Української академії геральдики, дійсного члена Українського наукового товариства геральдики та вексилології, наукового радника Української екологічної академії, лауреата міжнародних премій імені Г. Якутовича, О. Данченка, І. Сошенка, заслуженого художника України Анатолія Марчука (м. Київ).

Анатолій Петрович Марчук – людина феноменально комунікабельна, яка вельми полюбляє товариство та спілкування. Звук – відголос. Побачив – відреагував. Наштовхнувся на чужу емоцію – миттєво завирував власною. А от у власній творчості енергійний художник не поспішає бурхливо реагувати, він виважений, глибинний, бо постійно намагається торкнутися небес істини. Митець мало звертає уваги на чужі смаки – зауваження, він – впертий, здебільшого прислухається до власних внутрішніх порад, які «надиктовують» йому дивні твори в стилі авангардного реалізму (авангардом він називає власний погляд на світ і власне ставлення до світу). Його експериментальні картини не відразу впускають в себе, бо нема в них легкої пізнаваності ретельно прописаних пейзажів чи побутових деталей. Але глядач може сам провести експеримент: подумки відсканувати картину художника і потім впустити у власний улюблений краєвид, і, дивна річ, він туди органічно лягає, бо колористично, ментально, настроєво не є штучним, чужорідним, сконструйованим. В його картинах українське повітря, вода, тваринність, рослинність на тлі Всесвіту.

Народний художник України, лауреат Шевченківської премії, академік Академії мистецтв Микола Стороженко вважає Анатолія Марчука Вчителем у широкому розумінні цього слова: «Класична школа Київського художнього інституту, яку пройшов Анатолій Марчук, є оберегом знань, форпостом спадковості поколінь. На моє глибоке переконання, він посвячений у таїнство прадавньої традиції міцного зв’язку Вчителя з учнями. Така традиція відома нам іще з часів Піфагора та Платона – традиція гуманізму, просвітництва, пошуку істини. Це – професіонал XXI століття й водночас майстер, який переймається генетичними заповітами предків, відчуває зоряний шепіт рідної землі».

Анатолій Марчук – творча людина, яка живиться рідним корінням, митець, знаний у Європі та в Україні. Безумовно, витоки його таланту й прагнення віддавати частинку власної душі іншим слід шукати в сім’ї. Адже батько, Петро Марчук, який викладав математику в сільській школі, також захоплювався малюванням, був художником-аматором.

Анатолій Марчук народився 1 січня 1956 року в селі Весела Слобода Макарівського району Київської області. Згодом родина переїхала в Козичанку, звідки Анатолій Марчук починав торувати дорогу у велике мистецтво. Навчався в образотворчій студії Київського жовтневого палацу (нині Міжнародний центр культури і мистецтв) у відомих художників Миколи Родіна, Матвія Гуляєва, Василя Забашти, удосконалював свою майстерність у приватній школі Віктора Зарецького. Закінчив майстерню книжкової графіки професора Василя Чебаника Київського державного художнього інституту (нині Національна академія мистецтв та архітектури).

Дипломант міжнародних виставок, конкурсів і премій, експерт київської галереї «Мистецький курінь», Анатолій Марчук опікується власною садибою в селі Козичанка та намагається перетворити її в культурно-мистецький осередок і музей образотворчого мистецтва. Популярний столичний художник є водночас громадським діячем, меценатом і сільським просвітником.

Твори його зберігаються у 40 провідних музеях України та світу, а також у приватних колекціях Німеччини, США, Австралії та Канади. У 1985 році нагороджений дипломом ІІ-го Міжнародного конкурсу плакату (Москва), 1995 одержав диплом виставки «Україна – 95» (Мюнхен, Німеччина). У 1996 та 2002 роках Анатолій Марчук на конкурсній основі одержав стипендію та майстерню в будинку творчості в м. Куксхафен (Німеччина). З 1998 року член мистецького гурту «Світовид», організатор багатьох виставок. У 2000 році став лауреатом Міжнародної виставки «Львівський осінній салон «Високий Замок»». У 2002 році одержав другу премію цього престижного салону. Заснував Макарівську картинну галерею, автор проекту пам’ятника святителеві Димитрію Ростовському, гербів та прапорів усіх територіальних громад Макарівського району. Художньо оформив 10 книжок з історії Макарівщини. Кавалер ордена рівноапостольного князя Володимира, знака Пошани Київського міського голови, лауреат міжнародних премій: ім. С. Гулака-Артемовського, «Дружба», ім. Івана Сошенка.

Його мистецтво базується на міцній реалістичній основі. Митець працює в жанрах натюрморту, пейзажу, портрету з ознаками тематичної картини.

Крім малярських технік художник володіє техніками графічними: рисунок, ліногравюра, ксилографія, літографія, офорт. У творчості митця поєднані вітчизняна реалістична традиція і новітні пошуки як української, так і світової художньої школи. Його роботи чіпляють за живе: вони захоплюють, хвилюють, вражають і після огляду робіт виникає мить прозріння і навіть зцілення.

Нині художник працює над живописним та графічним відображенням дорогих серцю краєвидів, пам’яток історії, культури та архітектури України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 − 5 =