Перейти зі стану «А» в стан «Б», – засновник «Школи мерів» пояснив для чого Черкасам стратегія

Стратегія – це єдиний спосіб для містян керувати процесом змін у своєму населеному пункті та контролювати його. Українські міста, яким вже вдалося реалізувати кілька стратегій, стають інвестиційно привабливішими, комфортними для своїх жителів та головне – пишуть і впроваджують нові ідеї.

Чому міський голова має бути зацікавлений у створенні «живого» основоположного для міста документа, як на цьому заробити політичні дивіденди та хто має модерувати процес розповів засновник та керівник проекту «Школа мерів», експерт з питань місцевого розвитку Руслан Рохов.

Стратегія  як індикатор роботи обраної влади

Цінність стратегії полягає у тому, що цей документ дозволяє жителям міста управляти процесами змін у ньому. За словами Руслана Рохова, стратегія є певним  індикатором важливості рішень, які ухвалюються в раді.

– Без стратегії дати об’єктивну оцінку рішенню, чи воно хороше, чи ж ні, неможливо, адже немає змоги проаналізувати його на відповідність певному плану розвитку. Якщо у нас є бачення майбутнього міста та стратегія його досягнення, тоді ми можемо з’ясувати, чи  підтримане депутатами рішення покликане реалізувати один із пунктів документа, – пояснює експерт з питань місцевого самоврядування.

Окрім цього ефективність виконання стратегії дозволяє громадянам дати оцінку роботи міської ради.

– Фактично це хороший спосіб великій групі осіб управляти своїм активом, – додає Рохов.

Якщо розглянути місто, як умовне відкрите акціонерне товариство, то його жителі в такому випадку будуть акціонерами. Єдиний спосіб їм, як акціонерам, контролювати керівництво, це мати стратегію, яку представництво має реалізовувати, наприклад, упродовж 5-ти  років. Результати роботи за цей час дозволять умовним «акціонерам» оцінити ефективність роботи керівництва. Якщо воно виконало стратегію, то можна пролонгувати умовний контракт, щоб вони реалізовували наступну стратегію. Якщо ж ні, то очевидно акціонери оберуть новий склад керівництва на наступний термін.

Для чого місту стратегія?

Важливо, щоб стратегія міста створювалася та реалізовувалася задля покращення умов життя містян, а не вузького кола осіб. Для цього експерт радить запускати широкий процес дискусії в місті. Це передбачає залучення усіх зацікавлених осіб для того, щоб обговорити розуміння бачення майбутнього.

– Якщо ми фіксуємо, що сьогодні місто перебуває в стані «А», то у стратегії ми маємо прописати місто у стані «Б». Це означає, що умовно за 5 років населений пункт позбувається певних проблем, які існують зараз, та створює ті можливості, яких нині немає, – говорить засновник та керівник проекту «Школа мерів» Руслан Рохов.

Публічне обговорення дозволяє кожному активному жителю міста озвучити власні очікування від результатів врядування містом. На наступному етапі ці ідеї оформляють у технічні завдання майбутньої стратегії.

– Місцева влада зобов’язана розробити стратегію розвитку міста, щоб у результаті її реалізації населений пункт став саме таким, яким його хочуть бачити жителі. А це ключове, бо вони є акціонерами міста, – наголошує експерт.

Формування стратегії передбачає виконання двох головних завдань. Перше –керованість влади, коли остання слугує інтересам громади. Друге – технічне завдання створення проекту міста в стані «Б». Для цього потрібно активізувати публічний процес формування відповідної стратегії.

Модерація процесу створення стратегії: хто й чому?

Для того, щоб процес створення стратегії був об’єктивним та активним, його модератор  повинен мати авторитет та довіру усіх учасників процесу. Зазвичай робота над стратегією має стартувати відразу після виборів міського голови. Адже він, по-перше, легітимний, по-друге, є лідером громади.

– В інших випадках краще залучати людей, які не є зацікавленою стороною у процесі, яких не підозрюють у  підігруванні одній зі сторін, – радить Руслан Рохов. – Якщо серед членів громади є такі люди, наприклад авторитетний діяч/діячка, які на цьому спеціалізуються, то це чудово. Якщо в сторін виникають побоювання чи недовіра, то краще залучати незаангажованого експерта ззовні.

Модератором процесу може стати і певна комерційна організація, яка професійно займається розробкою стратегій та має низку експертів вузької спеціалізації.

Однак це можуть бути і звичайні фасилітатори, які технічно забезпечать можливість комунікації сторін. Також їхнє завдання у результаті кожного діалогу фіксувати резолютивні речі, які б можна було зафіксувати та рухатися далі.

Що зробити, аби  стратегія не стала «документом-полковником»?

Часто буває, що стратегія розвитку міста є, однак до реалізації справа так і не доходить. Нині у Черкасах тривають секторальні сесії. До кінця року за результатами роботи активних громадян та експертів планують оформити усі напрацювання у конкретні проекти. Однак є ризик, що як і минулоріч, далі напрацювань справа не піде.

За словами засновника та керівника проекту «Школа мерів» Руслана Рохова, щоб стратегія не стала«документом-полковником», що лежить на полиці і припадає пилюкою, потрібна низка передумов.

Ключова: має бути суб’єкт виконання стратегії. Місцева влада, якщо має бути не лідером чи фасилітатором, то точно залученою стороною у цьому процесі, адже саме вона потім реалізовуватиме напрацьоване.

– Навіть, якщо, наприклад, місто заплатило великі гроші компанії, та – створила ідеальну для міста стратегію, поклала на стіл міському голові і сказала – роби, то він навряд зможе щось реалізувати, адже не має уявлення як, – говорить експерт.

Друга умова – залучення стейкхолдерів. Коли є чимало зацікавлених бенефіціарів у виконанні стратегії, тоді і в мера, як політика, є стимул в її реалізації.

– Люди фактично стають клієнтами цієї стратегії. У випадку вдалої реалізації документа вдячний «клієнт» знову проголосує за ефективного мера. З цих причин у міського голови є сенс це робити, а не класично займатися лише лавочками біля під’їзду чи класти асфальт. Бо від втілення стратегії будуть політичні дивіденди, – аргументує Руслан Рохов.

Третя умова – факультативна. Мова про залучення зовнішньої експертизи. Ці інструменти стають у нагоді під час розробки стратегії. Наприклад,бенчмаркінг (порівняльний аналіз). Це дозволяє проаналізувати кращі практики, досвід інших міст, щоб максимально використати їх під час напрацювання владою та громадою власної стратегії розвитку.

Від доступності до інвестиційної привабливості

В Україні є вже кілька міст, яким вдалося реалізувати не одну стратегію та досягнути бажаних змін. Передовиками у напрямку реалізації стратегій Руслан Рохов називає Львів, Вінницю, Житомир та невеличке місто Тростянець.

Так, наприклад, Вінниця вже втілила в життя один документ, що покликаний був зробити місто відкритим. Йдеться про створення комфортних умов для усіх категорій населення міста щодо користування сервісами та послугами: транспорт, ЦНАП, місця для проведення дозвілля, тощо. Нині ж в обласному центрі працюють над новою стратегією, яка покликана зробити Вінницю найкращим містом для інвестування.

Показовим прикладом експерт вважає Житомир, у якому нині працюють над стратегією інтегрованого розвитку міста.

– Вони оновлюють документ шляхом проведення неформальних сесій із планування. Якщо їм вдасться завершити формування та впровадити вже фактично вибудовану модель реформування громадського транспорту, то вона стане передовою для України, – розповідає експерт з питань місцевого розвитку. – Це вже давно працює в Польщі та інших країнах Європи, але вперше буде запроваджено в Україні.

Суть у тому, що у Житомирі планують  платити не за пасажира, а за кілометраж. Місто замовляє транспортну  послугу, а не пасажир. Відповідно місто платить за підряди транспортним компаніям. Збір коштів із пасажирів переходить у відповідальність вдали. Відповідно  дофінансування пільгового перевезення визначених категорій населення теж лягає на місто, а не на перевізника.

Показовим прикладом, який часто обговорюють у Школі мерів, є невеличке місто Тростянець. Завдяки першій своїй стратегії економічного розвитку місто отримало поштовх, ключову якісну інвестицію у вигляді «Крафт Фудс Україна». У місті побудували завод, який постачає відомі бренди шоколаду не лише на всю Україну, а й експортує закордон.

Нині Тростянець розробляє нову стратегію розбудови міста, як харчового кластера. Фактично йдеться про створення індустріального парку, до якого хочуть залучити місцевих підприємців як інвесторів.

За таких умов автоматично відбудеться зростання рівня доходів на душу населення, розвиватиметься в цілому економіка міста, наповнюватиметься бюджет. Як наслідок, з’явиться можливість інвестувати кошти у підвищення якості життя містян, створення публічних просторів, розвиток туризму.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *