Голова Правління “АЗОТу” Віталій Скляров: “Виробничі потужності працюють на максимальному навантаженні”

Новий рік – час підводити підсумки та будувати плани на майбутнє. Напередодні свята журналісти «ВиЧЕрпно» зустрілися з Головою Правління найбільшого підприємства міста – черкаського «Азоту» — Віталієм Скляровим аби дізнатися яким був цей рік для підприємства та які сподівання Віталій Леонідович покладає на 2016 рік.

– Добігає до закінчення 2015 рік. Яким він був для Черкаського «Азоту» ?

– Початок року був для підприємства вдалим. Починаючи з січня і до квітня всі виробництва, окрім виробництва капролактаму, працювали на повну потужність, маючи при цьому гарні економічні показники, конкуренту на вітчизняному ринку собівартість продукції. Але, на жаль, ми змушені були зупинити виробництво через заборону на використання природного газу, що знаходився у підземних сховищах ОSTCHEM на який, згідно з рішенням Кабміну, було накладено арешт. Обсяги газу були такими, що нам разом із рівненським «Азотом» його вистачило б для благополучної роботи до кінця 2015 року. У вересні було досягнуто домовленостей з урядом і НАК «Нафтогаз України», в результаті яких підписано семисторонню угоду між підприємствами ОSTCHEM, ДК «Газ України» та «Нафтогаз України», якою передбачалась реструктуризація боргу і погашення його протягом 2-х місяців з початку роботи. Ці зобов’язання ми виконали. На сьогодні у нас немає заборгованості перед НАК «Нафтогаз України».

– Чи існують нині які-небудь загрози роботі Черкаського «Азоту»?

– Виробничі потужності працюють на максимальному навантаженні. Замовлення на наші  мінеральні добрива уже є на кілька місяців вперед. Ліміти по газу на грудень виділені, нині ведуться переговори стосовно забезпечення підприємства природним газом у січні.

В одному зі своїх інтерв’ю Ви говорили, що основними конкурентами «Азоту» є російські азотні підприємства. В зв’язку з останніми подіями в країні та погіршенням українсько-російських відносин, чи стала загальнонаціональна політика більш орієнтованою на підтримку українського виробника?

– Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі». Він передбачає ввезення мінеральних добрив з-за кордону без державної реєстрації. Зрозуміло, що в першу чергу це зіграє на користь Росії. Якщо порівнювати собівартість нашої продукції і російського виробництва, вона відрізняється практично удвічі. Адже головною сировиною для виробітку мінеральних добрив є природний газ. У собівартості нашої продукції він займає 60 – 65 відсотків. При цьому вартість природного газу на російських підприємствах знаходиться на рівні 130 доларів за тисячу кубічних метрів, ми ж закладаємо у собівартість продукції газ за ціною 270 доларів. Навіть незважаючи на дуже хороші витратні показники природного газу на виробіток однієї тонни продукції, а вони на рівні найкращих в СНД, ми не зможемо конкурувати з російським виробником. Нещодавно цей закон було передано на підпис президенту. Введення його в дію призведе до того, що і Черкаський «Азот», й інші великі українські підприємства будуть змушені зупинитися. Буде втрачено робочі місця та надходження до бюджету. Але це ще не найгірші наслідки. З такою політикою українські аграрії залишаться без мінеральних добрив. Я вважаю, що уряд глибоко помиляється стосовно того, що Росія вирішить питання із забезпечення України цією продукцією. Адже на сьогодні існує дефіцит мінеральних добрив і в самій Росії. Тому єдине правильне рішення – надати можливість вітчизняним виробникам стабільно працювати на максимальному навантаженні. При цьому собівартість нашої продукції буде оптимальною, будуть збережені робочі місця. Працюючи на український ринок, а зараз близько 85 – 90 відсотків продукції Черкаського «Азоту» відвантажується саме на внутрішній ринок, ми, спільно з нашими колегами з Рівного, Сєверодонецька, Одеського припортового заводу, зможемо забезпечити село необхідною кількістю мінеральних добрив.

– Будучи найбільшим черкаським підприємством, «Азот» залишається зразком соціальної відповідальності бізнесу в місті. Розкажіть декілька слів про цей напрямок діяльності.

– Для «Азоту» соціальна сфера була і залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності. Ми реалізовуємо масштабні соціальні програми як на підприємстві, так і в місті. Наведу кілька прикладів. Кілька років тому ми уклали соціальні угоди з десятьма школами міста на шефську допомогу. Підприємство виконало в цих навчальних закладах найнеобхідніші ремонти, придбало потрібну техніку, меблі тощо. Ми постійно підтримуємо з ними зв’язок, допомагаємо у вирішенні поточних питань, зокрема залучаємо фахівців підприємства для  виконання різного роду робіт. Зокрема, ремонтуємо приміщення, замінюємо двері, прибираємо території, обрізаємо дерева і вивозимо сміття власним автотранспортом. Наводимо лад і в житлових кварталах міста. Цієї осені  займалися ремонтом пішохідних доріжок, між квартальних проїздів, тротуарів, зробили ямковий ремонт на деяких найбільш проблемних перехрестях вулиць. Також «Азот» реалізує масштабну програму з виготовлення та встановлення дитячих та спортивних майданчиків. Так, за два роки ми встановили у місті 30 комплектів ігрового та 15-ть спортивного обладнання. Крім того, ми забезпечуємо міські лікарні киснем власного виробництва. Це значна допомога місту, я вже не кажу, що один із найкращих культурних центрів «Дружба народів» після реконструкції, в яку було вкладено десятки мільйонів гривень,  сьогодні служить не тільки хімікам, а й усім черкащанам. Додаткові кошти на його утримання, а це майже 2,5 мільйона гривень у рік, вкладає  ПАТ «АЗОТ».  Ми також  продовжуємо  компенсувати збитки електротранспорту міста, спрямовуючи щорічно  майже мільйон гривень. Цей перелік можна було б ще продовжувати і продовжувати…

– З 2011 року Ви є Головою Правління ПАТ «АЗОТ». Яким був Ваш шлях до цього? За яких умов відбулося перше знайомство з підприємством?

– Я закінчив Донецький  політехнічний інститут за спеціальністю  хімічна технологія твердого палива за кваліфікацією інженер-хімік-технолог. Уже  понад 20 років – у хімічній галузі. А розпочинав трудову діяльність в акціонерному товаристві «Концерн Стирол» у 1992 році у місті  Горлівка Донецької області, де пройшов шлях професійного становлення від старшого майстра виробництва аміачної селітри до директора з виробництва цього підприємства. У 2002 році мене, як спеціаліста хімічного виробництва який уже мав достатній досвід, запросили на Черкаський «Азот», де спочатку призначили заступником технічного директора, а згодом – технічним директором. З  червня 2011 року я Голова Правління  публічного акціонерного товариства «Азот». Таким було моє сходження на найвищу керівну посаду хімічного підприємства.

– Ви входите в десятку «ТОП-менеджерів України», визнані «Людиною року — 2012». Це висока оцінка роботи, про яку мріє кожен керівник. Чи вважаєте Ви себе повністю реалізованою людиною і які цілі ставите перед собою надалі?

– Кожен спеціаліст має постійно розвиватися в професійному плані. Незважаючи на те, що я багато років на керівних посадах і маю певний досвід, у мене є потреба  вдосконалюватись. Зокрема, я закінчив Единбурзьку бізнес-школу та отримав ступінь МВА – магістр бізнес-адміністрування. Зараз вивчаю англійську мову, а також раджу це робити своїм колегам-менеджерам, які стикаються із труднощами в процесі роботи через незнання англійської мови. Тим більше, що 2016 рік Президент України оголосив «роком англійської мови». Правда, у нас це так співпало. Ми почали займатися вивчення англійської ще задовго до такого рішення. А оскільки наша країна рухається в європейському напрямку, без знання мови не обійтися.

Щодо професійного росту спеціалістів. Ми часто запрошуємо фахівців-викладачів з різних галузевих напрямів на підприємство. Організовуємо курси. Нещодавно провели семінар з підготовки переговорних процесів та з підготовки  управління персоналом. Підвищуємо кваліфікацію менеджерів, у яких є потенціал і бажання  для подальшого професійного росту. Не можна стояти на місці. Не буває  людей, які знають абсолютно все  і всього досягли. Як тільки ти  скажеш, що ти повністю реалізувався, то тобі треба йти на пенсію, брати вудочку і ловити рибу.

– Чим найбільше пишаєтесь за роки роботи на «Азоті»?

– Проведенням масштабних реконструкцій виробництв за моєї участі. Перш за все,  це реконструкція цеху А-5 з виробітку аміаку, яка дала можливість  значно наростити  обсяги продукції. Реконструкція в цеху М-5 з виробітку неконцентрованої азотної кислоти значно  підвищила продуктивність агрегатів, які зараз є  одними із найефективніших  в нашій галузі. На 20 відсотків збільшили і потужності виробництва капролактаму, але, на жаль, через мінливість ринку, зараз це виробництво перебуває в простої. Тобто, проведення реконструкцій забезпечували успішну  роботу підприємства і давали поштовх до подальшого його розвитку  і реалізації намічених планів.

Місцеві вибори 2015 – перші в Вашому житті. Які Ваші особисті враження від виборчого процесу і чи бачите Ви себе надалі в політиці?

– У мене є бажання і можливість щось змінити в місті. З такими намірами я і брав участь у місцевих виборах. Адже, на моє глибоке переконання, щось реально зробити для громади можуть лише чесні, незаангажовані люди, які довели своїм життям і своїми справами, що вміють досягати конкретних результатів. Але, на жаль, бажання і прагнення не завжди співпадають з реаліями. Чим далі – все більше переконуюся в тому, наскільки політика – брудна справа. І якщо ти хочеш щось зробити для користі громади і міста з відкритою душею, то через інтриги і «закулісні ігри» тобі це не вдається. Тому я поки що  не бачу себе в політиці.

– Які цілі ставите перед собою особисто та перед підприємством на 2016 рік?

– Максимально забезпечити стабільну роботу підприємства. Хочеться, щоб  ті плани, які намічені на 2016 рік, подвоїлись, бо не всі проекти 2015 року нам вдалося  реалізувати через нестабільну політичну й економічну ситуацію в країні. В разі наявності фінансової стабільності, ми повинні будемо надолужити упущене у повному обсязі і зробити заділ на 2017 рік, бо є, наприклад, межа ресурсу обладнання, яке вимагає  капітальних ремонтів, реконструкцій.

– На яких проектах буде  зосереджено увагу в першу чергу?

– На реконструкції печі риформінгу в цеху А-5 з виробітку аміаку. В плані енергозбереження це буде найефективніший захід, а в  плані  оновлення основних засобів – найдорожчий. До того ж, це  найбільша  за масштабами і найдовша в часовому вимірі реконструкція. Тільки на виготовлення труб піде щонайменше 9 місяців.

– Наближаються новорічні свята. Які традиції святкування існують у Вашій родині та чи придбали Ви вже новорічні подарунки своїм рідним?

–Мабуть, як і в кожній родині: обов’язково поставити і прикрасити ялинку. Люблю це робити разом зі своїми доньками Аліною і Софійкою. Дружина обов’язково спечене свій фірмовий пиріг. За святковим столом збереться вся родина, найближчі друзі. Під ялинкою – традиційно будуть подарунки.

– Які бажання загадаєте в новорічну ніч?

– Щоб якнайшвидше  закінчилась війна на моїй малій батьківщині і настав мир у країні. А не буде війни, то відновиться економіка, і всі ті створені матеріальні блага будуть спрямовані на поліпшення життя людей. Це також позитивно вплине і на роботу нашого підприємства, його подальший розвиток, на бюджет міста, на добробут черкащан, на результати виробництва сільгоспвиробників, які завжди чекають наші мінеральні добрива, щоб вчасно засіяти поля, зібрати урожай і, щоб Україна була з хлібом.

Фото “ВиЧЕрпно”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × five =