Черкасців навчали писати економічну стратегію

Попередні секторальні стратегічні сесії засвідчили: для розвитку будь-яких напрямків, чи то медичного, транспортного, туристичного, освітнього, у Черкасах має бути налагоджений економічний клімат. Що таке економічний розвиток, як створювати додану вартість, за рахунок чого рухається уперед економіка? Про все це  учасникам сесії нагадав  експерт з регіонального розвитку, бізнес-моделювання та розробки бізнес-стратегій Володимир Воробей. Та головне завдання, яке стояло перед ними, – визначити ключові галузі Черкас, які мають відрізняти наше місто від інших.

Думка експерта

72% черкасців вважає, що  економічне становище їхньої сім’ї  за  останні 12 місяців погіршилося. Такі результати дослідження Міжнародного республіканського інституту, що проводив опитування у різних обласних центрах України.

  • А це означає, – говорить Володимир Воробей, – що можна багато всього планувати, але, якщо у людей банально немає грошей, вони не можуть забезпечити собі нормальний рівень життя, то місто згасатиме. А якщо тут будуть робочі місця, можливість заробити, Черкаси перетворяться на «порохотяг», який приваблюватиме робочу силу ззовні.

Красномовним назвав Володимир Воробей і ще один результат дослідження. Йдеться про ставлення черкасців до приватної та державної власності.

У Черкасах 29% опитаних громадян підтримують ідею збільшити приватну власність у бізнесі та промисловості.  55% віддали свій голос за панування державної власності.

  • Ці цифри говорять про те, що Черкаси неприязні до приватної власності. Це означає, що думка людей може стати визначальною у планах створення сприятливого економічного клімату в місті, – роз’яснив Володимир Воробей.

А головними, за його словами,  є ключові галузі, які генерують додану вартість. З яких джерел у місто надходять гроші? Що у Черкасах виробляють?  Експерт з розробки бізнес-стратегій проілюстрував, як це працює, на прикладі Львова:

  • Скажімо, у Львові такими ключовими напрямками є туризм та ІТ-технології. У 2017 році на 780 тисяч місцевого населення припадало 3 млн. туристів. І всі вони везли гроші. І вже навколо  ключової туристичної галузі розрослися допоміжні – ресторанний бізнес, готельний, мережа магазинів. Інший приклад – ІТ. Це 143 компанії і 5 тисяч ІТ-шників,  які витрачають зароблене  у Львові. І ці гроші осідають у допоміжних галузях.

 У пошуках ключових галузей Черкас

Скласти перелік підприємств та виробництв у Черкасах і визначити, на яких стадіях вони знаходяться, –  таке завдання стояло перед учасниками секторальної сесії.

  • Галузі проходять кілька стадій: зародження, зростання, зрілість та занепад. Сюди ще можна додати ті, які мають усі шанси розвинутися у Черкасах, – роз’яснив Володимир Воробей. – Ви хочете використати розташування Черкас над Дніпром. Отже, вода – ваш потенціал.

В результаті тривалого обговорення учасники сесії дійшли висновку, що станом на сьогодні економічна мапа Черкас виглядає таким чином:

Підсумовуючи результат роботи, Володимир Воробей зазначив:

  • Складна хімія та реабілітаційно-оздоровчий туризм – це те, що варто розвивати. Але ці галузі слід підсилювати кадрами. Для цього потрібні профільні освітні заклади. Медицина, стоматологія, здоров’я, краса – це є ключова галузь! Дніпро, туризм – уже для мене допоміжні галузі. Якщо людина приїжджає у Черкаси, наприклад,  ставити собі зубні імпланти, то їй потрібно десь переночувати, повечеряти, розважитися. Тут вона витратить гроші, але  причина її візиту – лікування. Тому  важливу роль ще відіграє лікар з ім’ям, з власною унікальною методикою.  Це завжди приваблює людей.

Додатковими галузями експерт назвав  ІТ-аутсорсинг, меблеве виробництво,  легку промисловість у співпраці із дизайнерами. Доцільно, на його думку, долучити ІТ-технології до розвитку ключової галузі.

Екосистема для бізнесу     

Ключова галузь – це  мінімум 5 сильних гравців. Якщо у складній хімії трудиться бодай 1000 людей , вона вже може претендувати на статус  визначальної. Ключова галузь  має бути представлена не лише бюджетоутворюючими підприємствами-гігантами,  а й мікробізнесом та середнім.  Адже вони створюють  робочі місця, відтак люди не їхатимуть з міста.

Поміркувати над способами підтримки  та стимулювання  підприємництва закликав учасників сесії експерт Володимир Воробей.

  • Бізнес любить розвиватися в екосистемі. Вона включає в себе інкубатори та акселератори. Бізнес потрібно вирощувати, для цього мають бути ментори, їх треба шукати. Потрібні локації, організація подій, скажімо, бізнес-форум рекреаційно-оздоровчого напрямку. Таким чином Черкаси знайдуть свою нішу і займуть її.

Та крім цього необхідно відкрити бізнес-школи  для підготовки  фахівців. А ще потрібні науковці, менеджери вищого рівня, консалтинг, площі для будівництва. Усе це у комплексі і складає  екосистему для туризму, оздоровлення, реабілітації . Це ще і та база, яка приваблює інвесторів.

Екосистема для складної хімії – це підсилення інновацій, бізнес-план,  бізнес-партнери, наставництво, міжнародні ринки, створення кластерів. Тобто у бізнесу різних рівнів свої потреби.

Робочі групи зосередили свою увагу на розробці стратегічних підходів для  реабілітаційно-оздоровчої галузі, ІТ та нової хімії. Підбиваючи підсумки проведеного «мозкового штурму», експерт з регіонального розвитку, бізнес-моделювання та розробки бізнес-стратегій Володимир Воробей наголосив: наступним етапом роботи є зустріч із представниками цих галузей та обговорення з ними проблем, труднощів, можливостей і потреб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.