Актор Черкаського драмтеатру розповів про свою роботу (ФОТО)

Актор Черкаського музично-драматичного театру Олег Телятник близько 18 років працює в театрі. Спочатку був танцюристом, самостійно освоїв акторську професію. Про роботу, шлюб, дітей та алкоголь актор розповів Gazeta.ua.

Дитинство. Коли був малим, їздив на велосипеді з чотирма колесами: два основні, а два допоміжні, для підтримання рівноваги. І от тато якось одного дня відкрутив ті коліщатка, а я сів на велосипед і на повному ходу спустився з гірки. Тоді зрозумів, що вже подорослішав.

Життя. Коли мені кажуть, що мислю, як дитина – мені це подобається. Я зранку дитина, а ввечері дорослий. За день проживаю невелике життя. Ранок дає початок. Спочатку формую, планую, вирішую якісь питання і шукаю ключі.

Дружба втрачається тоді, коли нема чого один одному сказати і починають ділити.

Кохання. Із дружиною разом чотирнадцять років. Познайомилися на роботі. Працював в Ужгородському театрі, там йшла вистава “Дівча з характером” про кохання двох школярів. Дружина була тим “дівчам з характером”, а я її закоханого однокласника. Коли вона тільки прийшла в театр, побачив ці очі і зрозумів, що ми однакові. Про все домовилися, сидячи на лавочці. Я тоді вже був розлучений.

Шлюб. Не можу збрехати своїй дружині. Вона це відчує. Найгірша брехня – це та, що стосується твоїх рідних людей. Те, що ти довго будував, може порушитися в один момент. Якось збрехав своєму викладачу, що в мене вада серця, коли переводився на відділ режисури масових свят з відділення хореографії. Мене не хотіли відпускати. Досі соромно, але не шкодую.

Примирення. У сварках з дружиною завжди іду миритися першим. Немає значення, хто неправий. Скандал відбувся. Розбираємося у правоті потім.

Зрада. З дружиною часто в роз’їздах. Зради від неї не боюся, бо довіряю. Головне попереджати, де ти. Тоді можна побудувати в думках місточок, знати де можна дістати сигнал і куди направити. Ревнував років у 18. Ревність – це теж хвороба. Спокійно ставлюся до того, що може когось поцілувати на сцені. Зраду пробачити можна. Інше питання, чи ти готовий з цим жити.

Діти. Коли народилася донька, мене не пускали до лікарні відразу. Коли вперше взяв її на руки, то зрозумів – я батько. Мені було 24 роки. Тримав її таку маленьку і відчував як мене рве на частини. Розізлився, коли лікарка почала дитину струшувати, щоб перевірити реакцію. Показувала це для студентів. Хотів її саму струсити, щоб не порушувала спокій доньки. Стримався заради дружини – сидів із стиснутими кулаками.

Гроші. Найбільше боюся, що хтось із рідних чекатиме моєї фінансової допомоги, а в мене її не буде. Страшно, що через мене можуть втратити дім.

Професія. Справжній актор має вміти все: танцювати, виконувати трюки, пити водку. Якщо виступаєш якісно, то аж сорочка мокра. Враження, що кілька годин біг чи їхав на високій швидкості. Ні за які гроші не роздягнуся на сцені. Я не стриптизер. Далі не зможу грати серйозні ролі.

Алкоголь – це штучна заміна внутрішньої хімії в людині. У великих дозах він втрачає лікувальні властивості. Був момент в житті, коли багато пив. Алкоголь давав брехливу інформацію. Тоді мене змішували із брудом і кров’ю, я був в програші. Героєм не виходило бути ніяк. Дружина мовчки зібрала речі і поїхала. Почав шукати потрібні слова і людей, які допомогли б вийти з цього стану. Згадував, що вроді ж був класним. А потім лампочка погасла і ходив наче із свічкою, яка постійно тухне і не підпалюється. Всередині не було нічого. На алкоголь з того часу маю табу.

Ювілей. Усіх запрошую святкувати своє 50-ліття. Це буде через 6 років. Вже замовив ресторан. Люди сміються. Але я все планую на майбутнє. Тоді воно збувається.

Довідково: Олег Телятник, актор Черкаського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Народився 27 липня 1973 року в місті Світловодськ Кіровоградської області. Батьки працювали на радіозаводі: мама – бухгалтер, батько – майстер у цеху. Навчався у Харківському інституті культури на хореографії. Потім перевівся на організатора святково-обрядової діяльності. Три рази їздив у Німеччину із гастролями, за які отримував зарплатню в марках. Після навчання працював хореографом у харківському будинку культури. Їздив виступати на заробітки у Туреччину. У 1996 році почав працювати у Полтавському інституті викладачем хореографії. У 2001 році починає працювати в театрі в Ужгороді. Знайомиться із майбутньою дружиною. Із 2005 року працює у Черкаському театрі. Має дружину актрису 37-річну Надію із 2006 року. Виховує трьох дітей: 19-річну доньку Анастасію від першого шлюбу, 9-річного сина Іллю та 2-річного Данила. Улюблена страва – борщ із квасолею. Його готує кожен чоловік у родині.

Фото Газета по-українськи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.